|
У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТА УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ
ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Розвиток емоційної сфери відбувається від народження людини. Умови
сьогодення, які характеризуються надто швидким темпом життя, дуже високими
вимогами до кожної людини, інтенсивними соціальними, економічними,
політичними змінами, помітно впливають на емоційний розвиток кожної
особистості, починаючи з дитинства.
Найінтенсивніший період розвитку особистості припадає на дошкільний та
молодший шкільний вік, що визначає глибокі зміни у розвитку емоційної сфери.
Діти даної вікової категорії є найбільш сприйнятливими до оточуючого світу і,
водночас, є вразливими, що безпосередньо впливає на виникнення негативних
емоційних проявів. Висока зайнятість батьків, нестача батьківської уваги
негативно позначаються на емоційному стані дітей дошкільного віку. Не менш
впливовою причиною на виникнення негативних емоцій виявляється
легкодоступний та безконтрольний перегляд засобів масової інформації,
мультфільмів, мережі Інтернет, що переобтяжує емоційну сферу дошкільників
насиченою, різною за тематикою інформацією, часом жорстокими фактами та
подіями із життя. Все це підтверджує актуальність обраної проблематики.
SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
569
За визначенням К. Ізарда, емоція – це безпосереднє ситуативне, тимчасове
відображення пристрасного переживання людиною ставлення до предметів,
подій і явищ навколишнього світу, які мають для неї суб’єктивну значимість [1].
Згідно наукових підходів К. Ізарда, В. Вілюнаса, Б. Додонова емоції дітей
старшого дошкільного та молодшого шкільного віку характеризуються такими
ознаками:
емоції дошкільників та молодших школярів опосередковуються їхнім
ставленням до тих чи інших подій та явищ;
результатом появи опосередкованості емоцій є те, що вони стають більш
узагальненими, керованими, усвідомленими;
емоції, що виконують функції передбачення включаються у межі
внутрішніх механізмів, що забезпечують супідрядність мотивів як важливих їх
компонентів;
різні види діяльності дошкільника – трудова, продуктивна, ігрова, є
рушійною силою інтенсивного розвитку вищих почуттів;
основною особливістю вищих почуттів є їх тісний взаємозв’язок.
[1; 2; 3].
На думку І. Трухіна, для забезпечення психічного здоров’я дітей
дошкільного віку та учнів початкових класів необхідна збалансованість
позитивних та негативних емоцій. Вона забезпечує підтримку душевної
рівноваги і життєствердної поведінки дитини. Порушення емоційного балансу
призводить до виникнення емоційних розладів, негативних емоційних проявів,
результатом чого часто може бути відхилення у розвитку особистості
дошкільника та молодшого школяра, порушення у них соціальних контактів [4].
Характерною особливістю дошкільного дитинства та дітей початкової
школи є висока емоційність дитини. Вона забарвлює психічне життя та
практичний досвід малюка. Суб’єктивним, внутрішнім ставленням дитини до
світу, людей, до самого факту власного існування виступає емоційне
світовідчуття. В одних ситуаціях – це радість, повнота життя, гармонія зі світом
SCIENTIFIC COLLECTION «INTERCONF» | № 3(39)
570
та самим собою, у інших – надмірна напруженість взаємодії, тривалий стан
пригніченості, поганий, знижений настрій або виражена агресія [5].
Як зазначає Є. Овчаренко, емоційний досвід дитини – це досвід її
переживань, який може мати як позитивну, так і негативну забарвленість, що
безпосередньо впливає на її актуальне самопочуття. Сучасні наукові дані
переконливо показують, що результат позитивно-направленого дитячого
досвіду: довіра до світу, відкритість, готовність до співпраці, забезпечують
основу для позитивної самореалізації зростаючої особистості [6].
Аналіз педагогічної та психологічної наукової літератури дозволяє
виокремити три групи порушень в розвитку емоційної сфери старшого
дошкільника та молодшого школяра:
розлади настрою;
розлади поведінки;
порушення психомоторики.
Переживання емоцій пов’язане із задоволенням або, навпаки,
незадоволенням дитиною її актуальних потреб. Якщо дитина 5-7 років
систематично піддається негативним оцінками з боку дорослого, тривалий
час знаходиться у неблагополучних відносинах із однолітками, є
учасником сімейних конфліктів, коли висуваються різні вимоги до малюка,
нерозуміння його інтересів – виникають негативні емоційні прояви та
переживання, що характеризуються гостротою та тривалістю: розчарування,
образа, гнів, страх.
Глибокий аналіз психолого-педагогічної літератури надав можливість
сформулювати визначення поняття «негативні емоційні прояви» – це
переживання конкретної дитини, вираження нею певних негативних реакцій,
які виникають внаслідок ситуативних або довготривалих несприятливих
впливів.
Таким чином, на теоретичному рівні уточнено поняття емоції, визначено їх
особливості розвитку у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного
SCIENCE AND PRACTICE: IMPLEMENTATION TO MODERN SOCIETY
571
віку, проаналізовано причини виникнення негативних емоційних проявів у дітей
вказаного вікового періоду. На основі аналізу наукової літератури
сформульовано поняття «негативні емоційні прояви».
Do'stlaringiz bilan baham: |
