Пояснювальна записка обсягом 15…20 стор має включати такі розділи

2.1. Характеристика населеного пункту


Виконання курсової роботи розпочинається з креслення на аркуші генплану населеного пункту в масштабі 1:5000. Ширину вуличних проїздів доцільно приймати 60-80 м. Визначається загальна площа S окремих кварталів (у гектарах, 1 га = 10 000 м²), кожному з кварталів надається порядковий номер. Поверховість житлових будинків у кожному кварталі умовно вважається однаковою і зазначена у завданні на курсову роботу.
Число жителів у кожному кварталі визначається за щільністю населення п (кількість жителів, що проживатимуть на одному гектарі загальної площі кварталу, в залежності від поверховості житла):
,
де N_кв, – число жителів у кожному кварталі, чол.; S_кв, – площа кварталу, га; п_кв,– щільність населення, чол/га. Величина п_кв визначається за даними табл. 2.1.
У курсовому проекті не застосовується забудова кварталів будинками вище 9 поверхів, оскільки нормативами передбачено установку у кухнях житлових будинків з кількістю поверхів 10 і більше тільки електричних побутових плит. Тими же нормативами дозволяється використання газових водонагрівачів ("газових колонок") тільки у будинках поверховістю до 5 поверхів включно.
Загальна житлова площа всіх квартир у кожному кварталі визначається за формулою:
,
де F_ж – загальна житлова площа всіх квартир у кварталі, м²; величина f_кв, м²/га приймається за даними табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Щільність населення і кількість житлового фонду
в залежності від поверховості забудови

Поверховість будинків, поверхи	Щільність населення п, чол/га	Щільність житло-вого фонду f, м^2/га
9 8 7 6 5 4 3 2 1 Забудова приват-ними садибами	467 422 400 378 356 311 289 222 140 60-100	3900 3600 2400 3200 3000 2700 2500 1900 1260 540-900

Сумарна кількість жителів у населеному пункті та сумарна житлова площа для кожної зони забудови визначається як сума відповідних даних по кварталах.
Результати розрахунків рекомендується звести у табл.2.2.


Таблиця 2.2
Розрахунок чисельності населення і житлової площі

Зона забудови	Номера кварталів	Sкв, га	п, чол/га	f, м^2/га	Чисельність жителів N кв, чол	Житловий фонд Fж, м^2
А	1 2 3
			Всього у зоні А		NA= N1 + N2 + + N3	FжА= Fж1 + + Fж2 + Fж3
Б	4 5 6 7
			Всього у зоні Б		NБ=	FжБ=
В	8 9 10
			Всього у зоні В		NВ=	FжВ=
Кількість жителів у населеному пункті: NНП = NА + NБ+ NВ, чол.

2.2. Основні показники природного газу


Склад природного газу приймається згідно завданню (у відсотках об'ємних).
Нижча теплота згоряння газу визначається за формулою:

, (1)
де Q^р_н – нижча теплота згоряння газу, кДж/м³; С_mН_n – об'ємні частки окремих компонентів у складі газу (до формули (3) підставляються у об'ємних відсотках).
Густина газу при нормальних умовах визначається як сума добутків густини компонентів та їх число об'ємних часток:
,
де ρ_н – густина газу при нормальних умовах, кг/м³.
Густину окремих компонентів можна визначити за молекулярною масою μ_і та числом Авогадро:
.
Відносна густина природного газу (відносно густини повітря при нормальних умовах) визначається за формулою:
,
де ρ_пов = 1,29 кг/м³.
Газову сталу природного газу можна розрахувати за відомою газовою сталою повітря R_пов = 287 Дж/кг⋅К:
.


2.3. Визначення розрахункових годинних витрат газу окремими споживачами


Всі види споживання газу населеними пунктами розподіляються за чотирма категоріями:
а) побутове споживання (приготування їжі та гарячої води, а також прання білизни у квартирах);
б) комунально-побутове споживання (лікарні, поліклініки, лазні, пральні, їдальні, ресторани, хлібозаводи та ін.);
в) споживання газу для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання житлових і громадських будинків;
г) промислове споживання (витрати газу на технологічні потреби підприємств і на внутрішні заводські котельні).
У курсовій роботі не враховується споживання газу на комунально-побутові потреби, тому що це потребує визначення кількості всіх комунальних підприємств, розташованих у населеному пункті. Ця робота вимагає суттєвого збільшення обсягу розрахунків, які не мають принципового значення для досягнення основної мети курсової роботи.


2.3.1. Побутове споживання


Норми витрат теплоти на одного мешканця за рік для приготування їжі та гарячої води безпосередньо у квартирах залежать від рівня комфортності квартир. Рівень комфортності квартир залежить від наявності у житловому будинку централізованого гарячого водопостачання (ЦГВ) від районної опалювальної котельні чи теплоелектростанції, а також від виду газових побутових приладів –плити газової (ПГ) і газового водонагрівача (колонки газової) (КГ), якщо у квартирі немає ЦГВ.
Для квартир, що обладнані газовими плитами і системами централізованого гарячого водопостачання (ПГ+ЦГВ), будівельними нормами і правилами передбачається норма витрат теплоти на одного мешканця за рік:
МДж/чол⋅рік.
Для квартир, що обладнані плитами (ПГ) і газовими водонагрівачами (колонками газовими), передбачається норма:
МДж/чол⋅рік.
Для квартир, обладнаних тільки газовими плитами (ПГ) без водонагрівачів і централізованого гарячого водопостачання, передбачається норма:
МДж/чол⋅рік.
Рівень комфортності квартир залежить від поверховості житлових будинків. За статистичними даними, у населених пунктах України всі будинки з кількістю поверхів більше 5 підключено до системи гарячого водопостачання, тому у кухнях таких будинків встановлено тільки газові плити. Серед будинків з числом поверхів 5-4 до системи центрального гарячого водопостачання підключено близько 20-35 %, а всі інші п'яти- й чотирьохповерхові будинки обладнано плитами і газовими водонагрівачами. Серед будинків з кількістю поверхів 3 і менше збільшується частина квартир, що обладнані тільки газовими плитами.
При виконанні курсової роботи студент має самостійно прийняти рівень комфортності житлових будинків по окремих зонах забудови кварталів населеного пункту за допомогою даних, наведених у табл.2.3.
Таблиця 2.3
Рівень комфортності житлових будинків для різної поверховості забудови

Поверховість будинків	Частина жителів, у квартирах яких встановлено газове обладнання хі, %
	ПГ+ЦГВ	ПГ+КГ	ПГ
6 поверхів і більше 5-4 3-2 Одноразові та приватні садиби	100 20-35 – –	– 80-65 65-75 40-60	– – 35-25 60-40

При виконанні курсової роботи, річні витрати природного газу на побутові потреби (без урахування витрат газу на прання білизни) для будь-якої зони забудови населеного пункту визначаються за формулою:
,
де – річні витрати природного газу на побутові потреби, м³/рік, N_зони – кількість жителів, що мешкають у даній зоні забудови (у даному мікрорайоні населеного пункту) з однаковою поверховістю будинків; х_і – відсоток жителів даної зони, що мають певний рівень комфортності квартир (приймається за даними табл.2.3); – норма витрат теплоти на одного жителя за рік; – нижча теплота згоряння природного газу.
Витрати газу для прання білизни у домашніх умовах визначаються нормами витрати теплоти на одну тону сухої білизни, що становить МДж/т. Кількість білизни для прання за статистичними даними визначається із розрахунку 100 кг сухої білизни на одного мешканця. Таким чином, річні витрати газу для прання білизни у домашніх умовах визначаються для кожної зони забудови за формулою:
,
де – річні витрати газу для прання білизни у домашніх умовах, м³/рік.
Загальні річні витрати газу на побутові потреби і прання білизни для окремої зони забудови визначаються як сума:
.
Результати розрахунків річних витрат газу на побутові потреби рекомендується подати у вигляді табл.2.4.
Розрахункові годинні витрати газу на побутові потреби визначаються у відповідності до рекомендацій будівельних норм і правил як частка річних витрат газу за формулою:
,
де – розрахункові годинні витрати газу на побутові потреби, м³/год; К_m – коефіцієнт годинного максимуму.
Коефіцієнт К_m для побутового споживання газу приймається в залежності від загальної чисельності жителів у населеному пункті згідно з даними, наведеними у табл. 2.5, і є однаковим для всіх зон забудови.


Таблиця 2.4
Річні витрати газу на побутові потреби

Найменування категорії споживання газу	Норма теплоти Qi, МДж/чол	Зона А		Зона Б			Зона В
		Ni, чол	V^прік, м^3/рік	Ni, чол	V^прік, м^3/рік	Ni, чол		V^прік, м^3/рік
Приготування їжі в квартирах з рівнем комфортності ПГ+ЦГВ Приготування їжі та гаря-чої води в квартирах з рів-нем комфортності ПГ+КГ Приготування їжі та га-рячої води в квартирах з рівнем комфортності ПГ Прання білизни у домашніх умовах	2770 5317 3390 8790
Всього по окремих зонах:	–	чол	V^побрік, м^3/рік	чол	V^побрік, м^3/рік	чол		V^побрік, м^3/рік

Таблиця 2.5
Коефіцієнт годинного максимуму споживання газу для побутових потреб
у населених пунктах

Чисельність жителів, тис. чол	5	10	20	30	40	50	100	Більше 100
Коефіцієнт Кm

Результати розрахунку годинних витрат газу на побутові потреби для окремих зон населеного пункту рекомендується звести у табл. 2.6.
Таблиця 2.6
Годинні витрати газу для побутових потреб

Зона забу- дови	Кількість жителів, чол	Річні вит- рати газу, м^3/рік	Коефіцієнт Кm	Годинні витрати газу, м^3/год
А	Nзони А
Б	Nзони Б
В	Nзони В
Всього:

0.