Тема менеджмент як вид діяльності. Поняття та сутність менеджменту

Принцип наукової обґрунтованості управління 
припускає наукове 
передбачення, запланованих у часі соціально-економічних перетворень 
компаній. Основний зміст цього принципу полягає у вимозі, щоб усі 
управлінські дії здійснювалися на базі застосування наукових методів і 
підходів. 
Наукова обґрунтованість управління означає не лише використання 
науки при виробленні та реалізації управлінських рішень, але і глибоке 
вивчення практичного досвіду, усебічне вивчення наявних резервів. Мета 
полягає у перетворенні науки у високопродуктивну силу. 
Суть 
принципу плановості 
полягає у встановленні основних напрямів 
і пропорцій розвитку компанії у перспективі. Плануванням пронизані (у 
вигляді поточних і перспективних планів) всі ланки компанії. План 
розглядається як комплекс економічних і соціальних завдань, які належить 
вирішити у майбутньому. 
Принцип поєднання прав, обов’язків і відповідальності 
припускає, що 
кожен підлеглий повинен виконувати покладені на нього завдання та 
періодично звітувати про їх виконання. Кожен у компанії наділяється 
конкретними правами, несе відповідальність за виконання покладених на 
нього завдань. 
Принцип особистої автономії та свободи 
припускає, що всі 
ініціативи виходять від вільно діючих економічних суб’єктів, що виконують 
управлінські функції на свій розсуд у межах чинного законодавства. Свобода 
господарської діяльності розуміється як професійна свобода, свобода 
конкуренції, свобода договорів тощо. 
Принцип ієрархічності та зворотного зв’язку 
полягає у створенні 
багатоступеневої структури управління, при якій первинні (нижній рівень) 
ланки управляються своїми ж органами, що знаходяться під контролем 
органів управління наступного рівня. Ті, в свою чергу, підпорядковуються та 
контролюються органами наступного рівня. Відповідно до мети перед 
нижчими ланками знаходяться органи вищого за ієрархією органу 
управління. 
Постійний контроль за діяльністю всіх ланок компанії здійснюється на 
основі зворотного зв’язку. По суті, це сигнали, що виражають реакцію 

---

керованого об’єкту на управлінську дію. По каналах зворотного зв’язку 
інформація про роботу керованої системи безперервно поступає в систему, 
що управляє, яка має можливість коректувати ходом управлінського процесу. 
Сутність