Features of the development of modern science in the pandemic’s era: collection of scientific papers «scientia» with Proceedings of the I international Scientific and Theoretical Conference (Vol. 1)

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ 
РЕАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ПРОЄКТІВ НА 
РИЗИКОВАНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 
Важливою метою діяльності підприємств є формування та реалізація потенціалу їх 
економічного розвитку [1, 2], що потребує активізації інвестиційних та інноваційних 
можливостей суб’єктів підприємництва [3, 4], впровадження ними нововведень [5–7] та 
зростання виробничо-збутового потенціалу підприємств [8–10]. Ці напрями економічного 
розвитку повинні сприяти скороченню питомих витрат економічних ресурсів [11–13] та, 
відповідно, переходу до ресурсозберігаючої моделі економічного зростання [14–16]. 
Зокрема, важливим для забезпечення конкурентоспроможності підприємств є зменшення 
питомих витрат енергоресурсів завдяки раціоналізації їх використання [17–19] та 
державної підтримки заходів з їх економії [20–22]. Це дасть змогу подолати перешкоди на 
шляху до реалізації на підприємствах енергозберігаючих проєктів [23, 24]. При цьому серед 
цих перешкод слід, зокрема, назвати ризикованість впровадження цих проєктів [25]. 
При розгляді наслідків впровадження підприємствами енергозберігаючих проєктів на 
окрему увагу заслуговує такий чинник ризикованості господарської діяльності як рівень 
коливання цін на той вид (види) енергетичних ресурсів, споживання якого передбачається 
скоротити внаслідок реалізації енергозберігаючих інвестиційних заходів. З метою 
врахування зазначеного чинника доцільно здійснити таку послідовність дій: 1) виділити 
множину ситуацій, у яких може опинитися підприємство, залежно від поточної ціни на той 
вид енергоресурсів, споживання якого передбачається обмежити (зокрема, можливо 
виділити три таких ситуації: коли ціна на енергоресурс є високою, коли вона є середньою і 
коли ця ціна є низькою); 2) за кожною ситуацією обрати множину станів, у яких може 
опинитися підприємство з урахуванням усіх інших чинників, крім цін на енергоресурс, 
споживання якого передбачається обмежити, що справляють вплив на величину прибутку 
суб’єкта господарювання; 3) сформувати остаточну множину усіх станів, у яких може 
опинитися підприємство з урахуванням усіх чинників, що справляють вплив на величину 
його прибутку, та оцінити очікувану величина прибутку за кожного з таких станів та 
імовірність їх настання; 4) визначити математичне сподівання величини прибутку 
підприємства; 5) оцінити рівень ризикованості господарської діяльності підприємства. Для 
проведення такої оцінки може бути використано коефіцієнт варіації за середнім лінійним 
відхиленням величини прибутку підприємства від її математичного сподівання. 
При цьому очікувана величина прибутку підприємства у 
і
-тому його стані (
П
0і
) може 
бути представленою таким чином: 
і
еі
і
Е
П
П
0
0
0


, (1) 
де: 
П
0ві
– величина прибутку підприємства в і-тому його стані без врахування видатків на 
придбання того виду енергетичних ресурсів, споживання якого передбачається 
скоротити, до моменту реалізації проєктів; 
Е
0і
– видатки на придбання того виду енергетичних ресурсів, споживання якого 
передбачається скоротити внаслідок реалізації енергозберігаючих проєктів, до моменту 
цієї реалізації у і-тому стані. 

---

Features of the development of modern science in the pandemic’s era | Volume 1
.
24
Тоді величина прибутку підприємства після реалізації енергозберігаючих проєктів в 
і
-тому його стані (
П
1і
) буде визначатися за такою формулою: 
і
і
еі
еі
і
Е
Е
П
П
П






0
0
1
, (2) 
де:
ΔП
ві
– приріст величини прибутку підприємства в і-тому його стані без врахування 
видатків на придбання того виду енергетичних ресурсів, споживання якого 
передбачається скоротити, внаслідок реалізації інвестиційних заходів щодо такого 
скорочення 
ΔЕ
і
 – приріст видатків на придбання того виду енергетичних ресурсів, споживання якого 
передбачається скоротити, внаслідок реалізації на підприємстві інвестиційних заходів 
щодо такого скорочення в і-тому стані. 
Володіючи інформацією про результати розрахунку показника (2), можливо оцінити 
коефіцієнт варіації прибутку підприємства після реалізації заходів з енергозбереження. 
Зіставивши отримані результати із значенням, яке набуде цей індикатор у разі відмови від 
реалізації 
енергозберігаючих 
проєктів, 
можливо 
оцінити 
вплив 
здійснення 
енергозберігаючих проєктів на ризикованість діяльності досліджуваного підприємства.