Нуряддин казымов


б) Mцяllиmlяrя metodиk kюmяklиyиn formalarы



Download 2,14 Mb.
Pdf ko'rish
bet323/351
Sana23.02.2022
Hajmi2,14 Mb.
#143533
1   ...   319   320   321   322   323   324   325   326   ...   351
Bog'liq
Məktəb Pedaqogikası - Nurəddin Kazımov

б) Mцяllиmlяrя metodиk kюmяklиyиn formalarы.
Mцяllиmlяrя metodиk kюmяklиyиn formalarы da чoxdur: mцяllиm-
lяrиn dяrslяrиndя dиrektorun ишtиrak etmяsи; mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя 
dиrektor mцavиnиn ишtиrakы; mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя tяhsиl шюbяlяrи 
ишчиlяrиnиn ишtиrakы; иxtиsasartыrma kurslarыnda mцяllиmlяrиn ишtиrakы; 
Tяhsиl Nazиrlиyиnиn vя alи mяktяblяrиn elmи-nяzяrи konfranslarыnda 


423
mцяllиmlяrиn ишtиrakы; pedaqojи шуrada metodиk ишя даир мцзакиря; 
pedaqoq vя metodиst alиmlяrиn mяktяbя dяvяt olunmasы vя s. 
Mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя mяktяb dиrektorunun ишtиrakы. Tabelиyиn-
dяkи mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя olmaq vя onlara metodиk kюmяklиk 
gюstяrmяk mяktяb dиrektorunun vяzиfя borcudur. Mцяllиmиn dяrsиnи 
mцшahиdя edяn dиrektor sonra hяmиn dяrsи mцяllиmиn ишtиrakы иlя tяhlиl 
sцzgяcиndяn keчиrиr, uьurlu vя uьursuz cяhяtlяrи aчыr, nюqsanlarыn 
aradan qaldыrыlmasы цчцn mяslяhяtlяr verиr. 
Tяcrцbяlи mяktяb dиrektoru bиr qяdяrdяn sonra hяmиn mцяllиmиn 
baшqa dяrsиndя (dяrslяrиndя) olur, mяslяhяtlяrиnя onun nя dяrяcяdя 
яmяl etdиyиnи юyrяnиr vя yenиdяn dяrsиn mцzakиrяsиnи keчиrиr. 
Mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя dиrektor mцavиnиn ишtиrakы. Mцяllиmlяrя 
mяktяb dиrektorunun metodиk kюmяklиyи haqqыnda deyиlяnlяr mцa-
vиnиn metodиk kюmяklиyиnя dя aиddиr. Fяrq yaлныz mяktяblяrlя яlaqя-
dardыr. Mцяllиmlяrи чox olan иrи mяktяblяrdя dиrektor vя mцavиn 
arasынda mцшahиdя bюlgцsц aparыlыr. Ихtиsaslarыna uyьun olaraq, mяk-
tяbиn mцяllиmlяrи nиsbи mяnada иkи qrupa ayrыlыr. Bяzи mцяllиmlяrиn 
dяrslяrиnи dиrektor, dиgяr mцяllиmlяrиn dяrslяrиnи иsя onun mцavиnи 
mцшahиdя edиr. Sonra mцяllиmlяrиn mцшahиdя olunan dяrslяrи haq-
qыnda dиrektor vя mцavиn юz tяяssцratlarыnы bюlцшцrlяr. 
Mцяllиmlяrиn dяrslяrиndя tяhsиl шюbяlяrи ишчиlяrиnиn ишtиrakы. Mяlum 
olduьu kиmи, rayon vя шяhяr tяhsиl шюbяlяrиnиn, habelя Tяhsиl Nazиr-
lиyиnиn ишчиlяrи vaxtaшыrы mяktяblяrя gedиr, tяlиm-tяrbиyяnиn mцxtяlиf 
mяsяlяlяrи иlя tanыш olurlar. Onlar mцяllиmlяrиn dяrslяrиnи dя mцшahиdя 
edиrlяr; hяtta bяzяn pedaqojи kollektиvlя юz mцlahиzяlяrиnи bюlцшцrlяr. 
Rast gяldиklяrи чatышmazlыqlarы mяktяb rяhbяrlяrиnиn vя ayrы-ayrы 
mцяllиmlяrиn nяzяrиnя чatdыrыrlar. Чatышmazlыqlarыn vя nюqsanlarыn 
aradan qaldыrыlmasы цчцn юz tюvsиyяlяrиnи verиrlяr. 
Pedaqoq vя metodиst alиmlяrиn mяktяbя dяvяt edиlmяsи. Alиm peda-
qoq vя metodиstlяrи dяvяt edяn mяktяblяrиmиz var. Mяktяbя gяlяn 
alиmlяr dяrslяrdя ишtиrak edиr, mцшahиdяlяr aparыr; nяtиcяsи mцяllиmlяr 
arasыnda genиш mцzakиrяyя sяbяb olur. Alиmlяr mяktяbdя mцяyyяnlяш-
dиrdиklяrи hяm fяrяhlи cяhяtlяrи, hяm dя nюqsanlarын mahиyyяtиnи vя 
sяbяblяrиnи elmи cяhяtdяn иzah edиrlяr. 
Ehtиyac olduqda alиmlяr mяktяbdя nцmunяvи dяrslяr tяшkиl edиr-
lяr. Mцяllиmlяrиn mцшahиdя etdиklяrи hяmиn dяrslяr dя яtraflы mцzakиrя 
olunur. 
Pedaqojи шurada metodиk ишя даир мцзакиря. Mяktяb pedaqojи 
шцrasы metodиk ишdяn yan keчmиr. Metodиk ишиn bяzи cяhяtlяrи pedaqojи 


424
шurada mцzakиrя obyektи olur. Bu vя ya dиgяr fяnnиn mяktяbdя tяdrиsи 
vяzиyyяtи, hяr hansы mцяllиmиn tяdrиs etdиyи fяnn цzrя шagиrdlяrиn 
mяnиmsяmя vяzиyyяtи vя onu yaxшыlaшdыrmaьыn yollarы kиmи mяsяlяlяr 
pedaqojи шurada mцяllиmlяrиn mцzakиrяsиnя чevrиlиr. Bяzяn mяktяbdя 
tяlиm-tяrbиyя mяsяlяlяrи kompleks шяkилdя yoxlanыlыr vя mцzakиrя 
edиlиr: hяr mцяllиm, habelя mяktяb rяhbяrlяrи юzlяrи цчцn lazыmи 
nяtиcяляr чыxarыrlar. 
Belяlиklя, metodиk ишиn burada sяcиyyяlяndиrиlяn vя adlarы чяkиl-
mяyяn formalarы mцяllиmlяrиn tяkmиllяшdиrиlmяsиnиn mяzmununu 
tяшkиl edиr. Baшqa sюzlя, mцяllиmlяrиn tяkmиllяшdиrиlmяsи onlarыn юzц-
nцtяhsиlи, pedaqojи, psиxolojи, metodиk yenиlиklяrlя, tяdrиs planы vя 
proqramlarla, tяlиmиn texnиkи vasиtяlяrиndя olan yenиlиklяrlя tanыш 
olmalarы, mяsafяdяn юtцrmя vasиtяsи иlя yenи materиal vя иnforma-
sиyalarыn яldя edиlmяsи, hяmиn mяsяlяlяr цzrя hяmkarlarla fиkиr vя 
tяcrцbя mцbadиlяsи, dayaq mяntяqяlяrиndя oxunan mяruzяlяrиn mцza-
kиrяsиndя fяallыq gюstяrиlmяsи, dяrslяrdя qarшыlыqlы ишtиrak edиlmяsи, 
tяdrиs proqramlarыna, dяrslиk vя dяrs vяsaиtlяrиnя rяy verиlmяsи 
prosesиdиr. 

Download 2,14 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   319   320   321   322   323   324   325   326   ...   351




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish