ЛІТЕРАТУРА
1. Дегтярева М. А. Личность учителя в современном процессе обучения и воспитания / М. А. Дегтярева // Методист. – 2006. – № 2.– С. 32–34.
2. Зюзько М. В. Психологические консультации для начинающего учителя / М. В. Зюзько. – М. : Просвещение, 1995.
Максим Лук’янчиков,
6 курс Інституту психолого-педагогічної
освіти та мистецтв.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
МОТИВАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
У сучасному суспільстві, яке характеризується постійними змінами, економічною нестабільністю, невизначеністю, важливою є підготовка фахівця, здатного швидко адаптуватися, знаходити нестандартні шляхи розв’язання проблем, досягати успіху. У той же час криза в країні позначилася на кількості робочих місць, заробітній платні. Особливо це стосується професій соціальної сфери, до яких належить і професія педагога. Система освіти України знаходиться у кризовому стані. У вищих навчальних закладах спостерігається тенденція до зменшення контингенту абітурієнтів. У зв’язку з цим у молоді знижується мотивація до навчання. Мета нашого дослідження: визначити учбову мотивацію та мотивацію до досягнення успіху студентів – майбутніх учителів музики.
Анкетуванням було охоплено 30 студентів спеціальності “Педагогіка та методика середньої освіти. Музика” (1–6 курси) Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв. Із них 7 студентів чоловічої та 23 – жіночої статі. Як бачимо, на спеціальності музика переважно навчаються студентки. Учбову мотивацію студентів ми дослідили за методикою А. Реана, В. Якуніна (модифікація Б. Бадмаєва). Результати представлені на діаграмі (рис. 1).
Шкали учбових мотивів:
1 – комунікативні мотиви
2 – мотиви уникнення
3 – мотиви престижу
4 – професійні мотиви
5 – мотиви творчої самореалізації
6 – навчально-пізнавальні мотиви
7 – соціальні мотиви
Рис. 1. Показники за шкалами учбової мотивації професійної підготовки майбутніх учителів музики
Як свідчать отримані дані, найбільш значущими для студентів є комунікативні мотиви (20%). На друге місце студенти ставлять соціальні мотиви (18%). Подальша ієрархія мотивів виглядає наступним чином: мотиви уникнення – 16%; професійні мотиви – 15%; мотиви престижу – 13%; мотиви творчої самореалізації – 11%. Результати анкетування свідчать, що навчально-пізнавальні мотиви не стали значущими для студентів (7%). Мотивацію до досягнення успіху ми вивчали за методикою Т. Елерса. Вона передбачала визначення рівнів мотивації (низький; середній; помірно високий; занадто високий). Серед студентів чоловічої статі виявлено одного студента 1 курсу і двох – 6 курсу з помірно-високим рівнем мотивації. Серед студентів із середнім рівнем – двох студентів 1 курсу і одного – 2 курсу. Низький рівень має один студент 1 курсу. Отримані дані свідчать про те, що більшість студентів старших курсів помірно орієнтовані на успіх. Серед представниць жіночої статі дев’ять осіб з усіх курсів мають середній рівень мотивації до успіху, десять – помірно-високий рівень. Це також студентки різних курсів. Лише чотири студентки мають занадто високий рівень мотивації до успіху – це три особи 3 курсу та одна – 1 курсу.
Отже, можна зробити висновок, що більшість майбутніх учителів музики мають помірно високу (13 осіб) та середню (12 осіб) мотивацію до досягнення успіху. Незначна частина має занадто високу (4 студента) та низьку (1 студент) мотивацію до досягнення успіху. Порівняльний аналіз даних, отриманих під час анкетування студентів чоловічої та жіночої статі, показує, що студентки не мають низького рівня мотивації до досягнення успіху. З цього випливає, що в жінок сильніше бажання до досягнення успіху, вони менше наражають себе на ризик, більше обдумують свої дії. Залежність мотивації до досягнення успіху від року навчання ми не виявили. На нашу думку, процес навчання у ВНЗ не впливає на формування мотивації до досягнення успіху. На основі результатів дослідження можна зробити висновок, що спонукальними причинами реального навчального процесу у значній мірі є зовнішні мотивуючі фактори, відносно яких ціль навчального процесу постає як простий засіб або умови їх досягнення. Серед них: орієнтація студентів на мотиви престижу, уникнення та інші фактори зацікавленості, які не відносяться до самого процесу навчання. Наявність і домінування в навчальному процесі цих моментів пов’язана з багатьма причинами. Але очевидно, що навчальна діяльність полімотивована, так як процес навчання здійснюється для студентів не в особистому вакуумі, а у складному взаємопереплетінні соціально обумовлених процесів і умов.
Do'stlaringiz bilan baham: |