ЛІТЕРАТУРА
1. Бьюзен Т. Могутність соціального інтелекту / Т. Бьюзен. – Мінськ : Попурі, 2004. – 208 с.
2. Орме Г. Емоційний мислення як інструмент досягнення успіху / Г. Орме. – М. : КСП +, 2003. – 272 с.
3. Хухлаєва О. В. Стежка до свого Я / О. В. Хухлаєва. – М. : Генеза, 2001. – 280 с.
Анна Голубенко,
6 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.психол.н., доц. Л. Р. Кашкарьова
ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ВНЗ
Вступ до ВНЗ для більшості юнаків і дівчат є новим періодом життя, і одночасно, він є актом, який вимагає від особистості активного пристосування до умов студентського буття. Першокурсник має пережити цю зміну обставин життя, стати учасником нових незвичних подій. Різкий перехід від адаптованого й відносно комфортного життя під опікою батьків та вчителів до менш детермінованого ззовні студентського у першокурсників зазвичай є кризовим. Проблема прилаштування молоді до нового етапу життя залишається актуальною, бо повторюється з року в рік. Проте процес пристосування молодих людей до навчання у військових ВНЗ має принципові відмінності порівняно з адаптацією студентів у цивільних навчальних закладах. Адже там вони не проходять ніякої адаптаційної програми – зразу ж відбувається включення у навчальний процес під жорстким керівництвом військових, а не просто викладачів, наприклад, педагогічного вузу гуманітарного напряму.
З самого початку у свідомість курсантів вкладаються поняття честі, лідерства та повної досконалості, як елемента суспільства. Бути лідером вони повинні у всьому. Нашу увагу було звернено саме на лідерство у навчанні, щоб виявити відмінності між курсантами та студентами-гуманітаріями і перевірити гіпотезу, що будь-яке спонукання, мотив, залежить від оточення людини, місця її перебування та обставин. Отже, як і все в людській психіці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб`єкта (основні компоненти якої занесені у схему), то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки, прагнення до лідерства.
1. Потреба ¬-------® Активність 2. Мотив ¬-------® Діяльність
3. Мета ¬----------® Дія 4. Задача ¬------® Операція
Метою нашого дослідження є діагностика мотивації досягнень за А. Мехрабіаном та діагностика мотивації досягнення успіху за Т. Елерсом у студентів військового та гуманітарного ВНЗ. На думку Г. Меррея, мотивація досягнень має вираження у потребі долати перешкоди та досягати високих показників у праці, самовдосконалюватися, змагатися, конкурувати з іншими та випереджати їх, реалізовувати свої таланти та вміння, бути активною особистістю і таким чином підвищувати самоповагу. Як ми вже наголошували, активну сутність особистості надають її мотиви. Але мотив характеризує не стільки особистість, скільки обставини, в яких вона опинилася у процесі життя (саме тому для контрастного порівняння було обрано студентів і курсантів, адже обставини та місце навчання повністю відмінні).
Мотив часто визначається як те, чим свідомо спрямовується діяльність людини із задоволення своїх потреб. Отже, в основі всіх збудників поведінки лежать потреби. У нашому випадку потреба отримати високу оцінку або потреба уникнути поганої оцінки. Нами було опитано 14 курсантів слідчого факультету Запорізького юридичного інституту, та 14 студентів Інституту філології Бердянського педагогічного університету. У ході дослідження нами з’ясовано, що курсанти ЗЮІ помірно та сильно зорієнтовані на успіх. Вони надають перевагу середньому та мінімальному рівню ризику, а отже, їм притаманна більша мотивація на успіх – досягнення цілей, вирішення поставленого проблемного завдання, що зумовлено місцем перебування, де з самого початку закладається першість у всьому, яка досягається за умов мінімального ризику для себе. При цьому мотивація до успіху впливає й на сподівання на успіх.
Щодо студентів-філологів, то тут ситуація повністю протилежна. Вони більш пасивні щодо досягнення успіху. На відміну від курсантів, де лише одиниці залишаються пасивними, серед студентів-філологів лише одиниці мають високу мотивацію на успіх. Студенти-філологи навчаються з мінімальним ризиком та мінімальними затратами щодо досягнення успіху, бо мають високу мотивацію щодо уникнення невдач. Вони також відрізняються досить великою пасивністю у навчанні, що призводить до збільшення ризику.
Отже, мотивація на успіх значною мірою залежить від обставин – навчання у педагогічному університеті позбавлено того військового контролю, якому піддаються курсанти. Саме тому курсантів можна назвати більш успішними людьми, бо вони більш мотивовані на успіх і окладають на нього велику надію, тим самим уникаючи ризику. Отже, сильно мотивовані на успіх особистості (зокрема курсанти) майже ніколи не потрапляють в неприємності, на відміну від тих особистостей, які мають високу готовність до ризику, але високу мотивацію щодо уникнення невдач (зокрема студенти-філологи).
Do'stlaringiz bilan baham: |