1. Основні теорії походження держави і права Патріархальна

Нормативно-правовий акт – це акт правотворчої діяльності компетентних державних органів, що встановлює, змінює чи скасовує норми права. Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Закони – це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі – Верховною Радою України), мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини. Закони зазвичай поділяються на конституційні та звичайні.
Підзаконні нормативно-правові акти – результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб) та уповноважених на те державою громадських об’єднань. Такі акти зазвичай розвивають чи деталізують окремі положення законів. Розрізняють такі види підзаконних нормативно-правових актів залежно від суб’єктів, що їх видали:

• 
  нормативні акти Президента України;
  
• 
  нормативні акти Кабінету Міністрів України;
  
• 
  нормативні акти Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
  
• 
  нормативні акти міністерств, державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом;
  
• 
  нормативні акти місцевих державних адміністрацій;
  
• 
  нормативні акти органів місцевого самоврядування;
  
• 
  нормативні акти відділів та управлінь відповідних центральних органів на місцях;
  
• 
  нормативні акти керівників державних підприємств, установ, організацій на місцях;
  
• 
  інші підзаконні нормативні акти.
  

4. Норми права. Система права
Система права – це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права, що полягає в об’єднанні правових норм в інститути, підгалузі та галузі права.
Первинним ланцюжком системи права є норма права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, що відображає державно-владне веління нормативного характеру, яке встановлюється, санкціонується і забезпечується державою для регулювання суспільних відносин.