Бердянського державного педагогічного університету



Download 3,35 Mb.
bet75/214
Sana21.02.2022
Hajmi3,35 Mb.
#20200
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   214
ЛІТЕРАТУРА
1. Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь / А. В. Кунин. – 6-е изд., стереотип. – М. : Рус. яз. – Медиа, 2005. – 501 с.
Юлія Бєлікова,
5 курс Інституту філології та соціальних комунікацій.
Наук. керівник: к.філол.н., доц. Н. В. Павлик
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПИСУ ЯК ОДНОГО З ТИПІВ КОМПОЗИЦІЙНО-МОВЛЕННЄВИХ ФОРМ У ПРОЗІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО
Кожному типу текстів притаманна певна композиційно-мовленнєва форма викладу, яка об’єднує такі структурні елементи, як об’єкт мовлення, комунікативну спрямованість та вербальні засоби вираження. Традиційно функціональні типи мовлення витлумачуються як способи викладу змістово-фактуального матеріалу, що співвідносяться з процесом, дією, предметом, подією, почуттями тощо. Виділяють три основні мовленнєві форми, які характеризуються певною структурою і змістовим наповненням: опис, розповідь і роздум. Аналіз лінгвістичної літератури засвідчив, що на сьогодні цілковитої єдності думок щодо сутності функціональних типів мовлення, їх визначення і класифікації не існує, що зумовлює актуальність наукової роботи. Метою статті є з’ясування природи опису як одного з основних типів викладу в художньому тексті, зокрема прозі Михайла Коцюбинського, та розкриття внутрішньотекстового навантаження мовних одиниць, що його наповнюють. У процесі аналізу застосовувались метод лінгвістичного опису мовних фактів та семантико-стилістичний метод.
Опис визначається як композиційно-мовленнєва форма, що характеризується послідовністю відтворення логічних зв’язків між явищами, поняттями, фіксацією зорових спостережень, об’єктивністю викладу тощо [1, с. 115]. Метою опису є зображення низки ознак осіб, явищ, предметів, подій, місцевості та ін., відібраних автором у залежності від задуму та прагматичної настанови висловлювання. У лінгвістичній літературі виділяють такі види опису, як антропоморфні, пов’язані з характеристикою людини, предметні, просторово-часові (пейзаж, інтер’єр тощо) (Т. Насалевич); подієві, пов’язані з описом подій (Г. Солганик). Деякі вчені (О. Калінюк) виділяють опис персонажа (портрет), опис відкритого простору (пейзаж), опис закритого простору (інтер’єр). Крім цього, традиційним є поділ описів на статичні й динамічні.
У художньому описі переважає суб’єктивне сприйняття автора, його настрій, думки. Мета такого опису – створити образне, яскраве враження про предмет, викликати в читача певне ставлення до нього. У проаналізованих творах М. Коцюбинського переважають портрет і пейзаж, де портрет – це словесний перелік зовнішніх рис людини, вигляду її обличчя, фігури, одягу тощо [2, с. 136], наприклад: “…Прокіп виріс і навіть постарів. Він стояв перед нею і говорив, а вона оглядала його широкі плечі, спокійне лице, на якому несподівано якось виросла борода і осіла чоловіча повага. Їй здавалось, що його сірі, трохи холодні очі дивились не так на неї, а всередину, в себе, і через те слова були міцні та повні, наче добре зерно…” [3, с. 38]; пейзаж – образ природи, який допомагає розкрити емоційний стан героя або показати просторову організацію дій [2, с. 136], наприклад: “Ідуть дощі… Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темнії ночі. Де небо? Де сонце? Міріади дрібних крапель, мов умерлі надії, що знялись занадто високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками...” [3, с. 30].
У художній текст описи вводяться за допомогою різноманітних лексичних засобів, переважно дієслів із значенням руху і переміщення в просторі, а також сприйняття і уявлення.Опис, зокрема портрет, який пов'язаний з перерахуванням ознак, є номінативним і завжди оцінним. Тому актуальним є використання іменників та якісних прикметників. Серед іменників переважає конкретна лексика, а з-поміж прикметників особливе смислове навантаження припадає на дескриптивні (описові) та кваліфікативні (оцінні) прикметники. Характерною особливістю досліджуваних описів є використання дієслів, які вказують на стан предмета чи явища в момент спостереження за ним і підкреслюють відсутність часового плану. Оскільки завдання опису полягає в яскравому й образному відтворенні образу, то цілком логічним є використання виражальних засобів мови, серед яких найуживанішими є епітети, порівняння, емоційно забарвлена лексика, метафори тощо. Отже, опис – це композиційно-мовленнєва форма, у якій розкриваються ознаки осіб, предметів, явищ, подій, місцевості тощо та відтворюються логічні зв’язки між ними. За тематикою виділяють описи антропоморфні, пов’язані з характеристикою людини, предметні, просторово-часові (пейзаж, інтер’єр тощо), подієві та ін.

Download 3,35 Mb.

Do'stlaringiz bilan baham:
1   ...   71   72   73   74   75   76   77   78   ...   214




Ma'lumotlar bazasi mualliflik huquqi bilan himoyalangan ©hozir.org 2024
ma'muriyatiga murojaat qiling

kiriting | ro'yxatdan o'tish
    Bosh sahifa
юртда тантана
Боғда битган
Бугун юртда
Эшитганлар жилманглар
Эшитмадим деманглар
битган бодомлар
Yangiariq tumani
qitish marakazi
Raqamli texnologiyalar
ilishida muhokamadan
tasdiqqa tavsiya
tavsiya etilgan
iqtisodiyot kafedrasi
steiermarkischen landesregierung
asarlaringizni yuboring
o'zingizning asarlaringizni
Iltimos faqat
faqat o'zingizning
steierm rkischen
landesregierung fachabteilung
rkischen landesregierung
hamshira loyihasi
loyihasi mavsum
faolyatining oqibatlari
asosiy adabiyotlar
fakulteti ahborot
ahborot havfsizligi
havfsizligi kafedrasi
fanidan bo’yicha
fakulteti iqtisodiyot
boshqaruv fakulteti
chiqarishda boshqaruv
ishlab chiqarishda
iqtisodiyot fakultet
multiservis tarmoqlari
fanidan asosiy
Uzbek fanidan
mavzulari potok
asosidagi multiservis
'aliyyil a'ziym
billahil 'aliyyil
illaa billahil
quvvata illaa
falah' deganida
Kompyuter savodxonligi
bo’yicha mustaqil
'alal falah'
Hayya 'alal
'alas soloh
Hayya 'alas
mavsum boyicha


yuklab olish