|
1. Основні теорії походження держави і права
Патріархальна теорія розглядає походження держави як природний процес розвитку суспільства починаючи від сім’ї, роду, племені. Але вона не пояснює причин виникнення держави.
Теологічна навпаки, пояснює появу держави як здійснення Божого задуму. Тобто за цією теорією творцем держави виступає Бог.
Прибічники органічної теорії ототожнювали державу з живим організмом, тобто шукали закономірності розвитку соціального у біологічному.
Інші навпаки, вважали державу результатом суспільного договору, тобто головну причину появи держави бачили у вільній згоді народу. Люди утворюють нове соціальне угрупування для того, щоб краще розподіляти суспільний продукт і таким чином покращувати своє життя.
Дехто вважав, що головними чинниками виникнення держав були географічні умови: клімат, ландшафт, природні ресурси. Ця теорія отримала назву теорії географічного детермінізму.
Військової (теорії насильства) дотримувались Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський. Вони вважали основною причиною появи держави завоювання однією людською спільнотою іншої. Коли одна спільнота підкорює іншу, виникає потреба у певному апараті управління підкореними.
За соціально-економічною теорією основна причина виникнення держави полягала у закономірному розвитку соціально-економічних відносин у певному суспільстві, що вимагало зміни суспільного устрою. Тобто матеріальний базис був основою відповідної соціальної надбудови, якою і стала держава. Тут провідна роль надавалась внутрішньому розвитку суспільства, а зовнішні причини не мали великого значення. Та, треба зазначити, що самі внутрішні причини без впливу зовнішніх навряд чи привели б до утворення держави.
Існує, навіть, психологічна теорія , яка стверджує, що головним у процесі виникнення держави була психологічна потреба людей жити в організованому суспільстві.
2. Поняття та ознаки держави
Термін “держава”в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по-різному. Його розглядають в субстанціональному, атрибутивному, інституціональному і міжнародному значенні.
У субстанціональному значенні держава - організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі й часі.
В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства.
В інституціональному значенні - це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу.
У міжнародному значенні державу розглядають-як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.
Отож, держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
Суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах.
Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політично-територіальні одиниці. Політична влада держави, її суверенітет поширюється на всіх людей, що живуть на її території.
Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації.
Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки та закріплює їх у нормах права.
Держава збирає податки, що використовуються для утримання організацій державного механізму, які не виробляють товарів і не надають платних послуг.
У соціально неоднорідному суспільстві влада виражає та захищає інтереси певної частини населення, носії влади в організаційному відношенні відокремлені від громадянського суспільства.
Do'stlaringiz bilan baham: |
